|
Гендерна лінгвістика
|
|
| gender-pdpu | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 14:04 | Повідомлення # 1 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Гендерна лінгвістика
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 15:41 | Повідомлення # 2 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Актуальними для сьогодення є гендерні дослідження у лінгвістиці.
Шановні учасники інтернет-конференції, висловлюйте свої думки, що стосуються цього напряму.
|
| |
| |
| Весна | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 15:53 | Повідомлення # 3 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Статус: Offline
| Як впливають соціальні фактори на комунікативну поведінку чоловіків і жінок?
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 16:10 | Повідомлення # 4 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Жінки використовують більш об'ємний у кількісному відношенні набір лексичних одиниць. Слід зазначити, що жіноча оцінка характеризується високим ступенем використання синонімічних засобів. Жіноча оцінка взагалі більш позитивна, ніж оцінка протилежної статі . У жіночій мові більш висока, ніж у чоловічій, концентрація похідних іменників зі зменшувально-пестливими суфіксами. Таким чином, жіноче мовлення більш емоційно марковане, ніж чоловіче. Вочевидь, така кількість суфіксів, використовуваних жінками, демонструє потребу в розширенні набору виражальних засобів для передачі різних відтінків ніжності, зменшеності, збільшення ступеня прояву емоційно-оцінної ознаки, підкреслення характерних рис позначуваного, а також висловлення свого ставлення до нього.
Можна виділити певну спільність експресивних сторін мовленнєвої поведінки, за допомогою якої учасниця чи учасник дозволяють себе ідентифікувати в процесі спілкування. Спостерігається очевидна залежність чоловічого чи жіночого розмовного стилю від ролестатевих стереотипів, від уявлень носіями мови про те, якими повинні бути жінки й чоловіки.
Проте необхідно враховувати й інші параметри мовної ситуації, оскільки стать є не єдиним фактором, що впливає на стиль мовленнєвої поведінки особистості. Під час аналізу мовленнєвої поведінки жінок і чоловіків варто враховувати гендерну асиметрію в суспільстві в цілому, що виявляється в статево орієнтованому поділі праці, гендерні стереотипи, які знаходять відображення в ідеальних зразках жіночості й мужності, що надаються засобами масової інформації, а також індивідуальні особливості особистості, що виявляються в процесі комунікації.
Повідомлення відредагував mirka - П`ятниця, 20.05.2011, 16:11 |
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 16:16 | Повідомлення # 5 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Також цікаві дослідження в цій же галузі, проведені О.І.Горошко, з вираховуванням спеціальних параметрів, що враховують певні характеристики мовлення: зв’язаність, динамізм, якісність, предметність, складність та інше, використовувані при лінгвостатистичному аналізі тексту, виявило, що чоловічій письмовій мові, у порівнянні її з жіночою, властиві такі особливості:
• Речення за своєю довжиною в середньому коротші жіночих.
• Велика частота граматичних помилок.
• Більш висока частота використання іменників і прикметників, у свою чергу, набагато менше дієслів і часток. Чоловіки вживали також більше якісних і присвійних прикметників, причому якісні прикметники вживалися в основному в звичайному ступені, а не в порівняльному чи найвищому ступенях. Крім цього, чоловіки значно частіше використовували прикметники й іменники жіночого роду, тобто існувала явна орієнтація на використання слів, «протилежних» за родом.
• Превалювали раціоналістичні оцінки. Емоційних і сенсорних оцінок у мові чоловіків менше, бо вони виділяли частіше естетичну, ніж етичну сторону предмета чи явища навколишньої дійсності.
• Саме чоловіки зображують світ і дійсність у більшій розмаїтості якісних характеристик, фарб і ознак, ніж це роблять жінки.
• При аналізі синтаксичної структури жіночих і чоловічих текстів було виявлено, що чоловіки частіше використовують підрядний, а не сурядний зв'язок.
• Рідше зустрічаються окличні і питальні речення.
• Рідше використовуються неповні речення й еліптичні конструкції.
• Зворотний порядок слів менш властивий чоловічій письмовій мові .
Повідомлення відредагував mirka - П`ятниця, 20.05.2011, 16:17 |
| |
| |
| Весна | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 16:18 | Повідомлення # 6 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Статус: Offline
| Кому більш притаманне використання нецензурної лексики і чому?
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 16:32 | Повідомлення # 7 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Напевно чоловікам, бо доволі часто користувалися ненормативною лексикою ще українські козаки (одним з прикладів вживання принизливої лайливої лексики можна знайти в відомому листі Запорозьких козаків турецькому султану, написання якого, зобразив у своїй картині Ілля Рєпін). Але й жінки також використовують ненормативну лексику(наприклад, прокльони).
Нова ж хвиля українського письменства вже більш вільно користується ненормативною лексикою (її вживає Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Любко Дереш, Ірена Карпа, Сергій Жадан та інші).
|
| |
| |
| Весна | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 16:45 | Повідомлення # 8 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Статус: Offline
| А яке ваше ставлення до використання ненормативної лексики у літературних творах відомих сучасників?
Я, наприклад, починала неодноразово читати такі книжки, але прочитавши сторінок десять, бажання читати далі не було. Взагалі, я вважаю, що це не етично! 
|
| |
| |
| Lesya | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 16:59 | Повідомлення # 9 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| А чому ж тоді такі твори все більше з'являються у нашій літературі?
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 17:05 | Повідомлення # 10 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Весна, я теж важко сприймаю таку літературу. Вона чомусь не сприймається. Можливо, це залежить і від самого автора, його таланту.
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 17:09 | Повідомлення # 11 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Lesya, Сучасні українські автори Як представники культури постмодерну намагаються звільнити себе від будь-яких мовних обмежень, які передбачає «сакральність мови». Цю деконструкцію супроводжують різного роду «мовні ігри», що кидають виклик авторитетові письмового слова, а також уперте намагання «деморалізувати» українську мову через впровадження табуйованих тем і вульгаризмів (численні п’яні балачки в романах Ю. Андруховича або сторінки анекдотів суржиком у «Подвійному Леоні» Іздрика).
Письменники-вісімдесятники досягли успіху шляхом такої деміфологизації мови і творів, що нею пишуться і здобули популярність серед молодої незаангажованої аудиторії.
Запропонувавши нові стилістичні течії, вони також налагодили діалог з молодшою генерацією письменників. Так, українська героїня в О.Забужко, схильна до вживання ненормативної лексики у відвертих розмовах інтимного характеру, шокувала чимало тогочасних читачів, але водночас відкрила шлях письменницям молодшої генерації – Ірені Карпі, Світлані Пиркало.
|
| |
| |
| luen | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 17:10 | Повідомлення # 12 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Статус: Offline
| хм...как по мне, не нормативная лексика может использоваться только в том случае, когда автор именно этим высказыванием хочет подчеркнуть что-то в характере своего героя и усилить интонацию звучания слов персонажа и как следствие - его поступков, действий и эмоционального состояния. Я имею в виду, что такие слова могут появляться в тексте и они не ухудшат смыл текст, даже наоборот...
Но,к сожалению, на данном этапе в современной украинской литературе не нормативная лексика использывается авторами просто в огромных количествах (где надо и не надо) лишь для того, чтобы подчеркнуть свою современность, аля :"Ха! посмотрите какой я крутой!" Увы, это дешевый прием привлечения к своим произведениям широкого круга читателей. Как по мне это не только опошляет само произведение, но и нивелирует талант создателя текста опуская его до второсортного писаки... Более того, складывается впечатление, что авторы усердно стараются втоптать все раннее сделанные достижения украинской литературы в грязь. Превращая литературу в пошлятину, которая предназначена для одноразового использования.
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 17:24 | Повідомлення # 13 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| звичайно ж. Одна справа-"може" використовуватися, а інша-використовується. Це скоріше "бум". Бо одному письменнику це принесло відомість й привернула увагу--позитивну чи негативну (вже інша розмова), але на будь-який товар можна знайти покупців. Тому інші письменники також починають переймати такий стиль.
Поки що важко сприймати таку літературу тим, хто звик до класичних зразків мистецтва.
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 17:40 | Повідомлення # 14 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Розходження в чоловічій і жіночій мові не настільки значні, не виявляють себе в будь-якому мовному акті і не свідчать, що стать є визначальним чинником комунікації, як це передбачалося на початковому етапі розвитку феміністської лінгвістики.
|
| |
| |
| mirka | Дата: П`ятниця, 20.05.2011, 17:41 | Повідомлення # 15 |
|
Лейтенант
Група: Модератори
Повідомлень: 42
Статус: Offline
| Встановлено також, що та сама людина в різних комунікативних ситуаціях виявляє і різну мовну поведінку, що отримало назву переключення коду. Вивчення комунікації осіб однієї статі, але різного соціального і професійного статусу також знайшло ряд розбіжностей. Так, мовна поведінка будь-якої особи вдома і на роботі, у знайомій і новій обстановці різна. Разом з тим, сьогодні наука не заперечує існування деяких стильових особливостей, властивих переважно чоловікам чи переважно жінкам у рамках чітко окресленої ситуації спілкування. При цьому вважається, що вони виникають під впливом як соціокультурних (наприклад, уживання жінками лайливих слів засуджується більше, ніж чоловіча лайка), так і біологічних, і гормональних факторів.
|
| |
| |
